З історії заповідника

Створення історико-культурного заповідника «Посулля» було ініційовано з метою збереження, розвитку й популяризації пам'яток історичного району Посулля, що охоплює територію сучасних Роменського та Недригайлівського районів Сумської області, яка багата, як на історичні, так і природні пам'ятки — на тлі чудової природи тут відбувалися визначні для національної історії події; ці землі, пов'язані з іменем останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського; на час подання пропозиції місцеві краєзнавці та вчені мали певні здобутки у галузі краєзнавства.

Пропозиція Сумської обласної державної адміністрації щодо оголошення пам'яток Роменського і Недригайлівського районів області державним історико-культурним заповідником з віднесенням його до сфери управління зазначеної державної адміністрації була підтримана на вищому рівні, зокрема законодавчо — 14 листопада 2005 року Президент України видав розпорядження № 1230 (1230/2005-рп) «Про заходи щодо вшанування пам'яті останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського», на виконання якого Кабінет Міністрів України 26 липня 2006 року за номером № 1021 видав Постанову «Про державний історико-культурний заповідник «Посулля»», якою зобов'язав Сумську обласну державну адміністрацію за погодженням з Міністерством культури і туризму розробити иа затвердити Положення про державний історико-культурний заповідник «Посулля» та забезпечити розроблення генерального плану його розвитку^[1].

Відтак, Державний історико-культурний заповідник «Посулля» був офіційно створений у 2007 році. Адреса заповіднику:

с. Пустовійтівка—42020 (Роменський район, Сумська область).

Навесні того ж (2007) року була організована й проведена регіональна культурна акція Сім чудес Сумщини, і до фінальної сімки увійшли відразу 2 пам'ятки заповідника «Посулля» — Посульські кургани та пам'ятник мамонту.

Структура та пам'ятки заповідника

Утворений 2007 року Державний історико-культурний заповідник «Посулля» розбудовується на базі низки існуючих пам'яток, а також закладів культури — як тих, що існували раніше, так і новостворених.

До складу заповідника входять:

• Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році, є значним зібранням матеріалів з природи, історії та культури Посулля (збірка нараховує близько 40 тисяч експонатів, 10 тисяч фоліантів);
• пам'ятник Тарасові Шевченку в Ромнах;
• археологічне городище «Монастирище» в районі Ромен;
• Меморіальний комплекс останнього кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського в селі Пустовійтівка, що включає:
  • дерев'яну Свято-Троїцьку церкву — вперше збудовану 1773 року коштом уродженця села Петром Івановичем Калнишевським й відновлену в наш час за ініціативи Президента України Віктора Ющенка та освячену на Покрову 14 жовтня 2006 року;
  • пам'ятник Петру Калнишевському (автори — В. З. Бородай, Р. О. Синько), встановлений у 1991 році з нагоди 300-річчя від дня народження кошового отамана, як домінанта майбутнього меморіалу;
  • Музей Петра Калнишевського — заснований у 2005 році на базі діючої виставки Роменського краєзнавчого музею «Легендарний кошовий»;
• Посульські кургани — група скіфських курганних некрополів;

• Недригайлівський краєзнавчий музей — новостворене (заклад заснований у 2006 році) невелике зібрання матеріалів з історії та культури Недригайлівського краю, що працює в райцентрі Недригайлові;
• літописне місто Поташ поблизу Недригайлова.
• у селі Хоружівка:
  • садиба поета Олекси Ющенка;
  • Меморіал жертвам Голодомору;
• пам'ятник мамонту в селі Кулішівці.

Меморіальний комплекс жертвам Голодомору в Хоружівці. у Недригайлівському районі:

У залі «Шевченко і Роменщина» Роменського краєзнавчого музею. у Роменському районі: